Angry Birds живуть в Україні

Angry Birds – це був перший мультфільм у кінотеатрі, на який я з донькою пішла без особливого захоплення, не було іншого, а я вже пообіцяла, що на продовжених вихідних підемо в кіно. Але була приємно здивована: не лише смішний, але і доволі актуальний фільм.

Маленькі кольорові пташки не вміють літати, бо які ж птахи літають? Лише могутній орел, про якого дітям у школах розповідають легенди та перекази, вмів колись літати. Чи він ще живий, чи він взагалі колись жив, вже багато пташок не вірило.

Лише червоний птах Ред, сирота і невдаха, який важко стримує свої негативні емоції і живе самотньо на окраїні пташиної колонії, в серці вірив в існування всемогутнього орла.

Коли пташиний острів заполонили чужинці-свині, лише Ред побачив у тому небезпеку. Він вирушив на пошуки всемогутнього орла, який мав би врятувати пташину колонію від небезпеки. Швидше за компанію, аніж за переконанням, разом з Редом вирушили двоє його нових друзів.

А далі – одна з найкумедніших сцен. Досягнувши вершини найвищої гори, на якій мав би жити всемогутній орел, пташки спершу відкрили водоймище. Для себе назвали його джерелом мудрості, про яке чули зі шкільних легенд. Щастя і блаженство опанувало їх, вони купались у джерелі мудрості, пили блаженну воду і відчували, які ж вони щасливі. Поки не вийшов сам всемогутній орел і … попісяв у це водоймище. І тут всі ідеали розвіялись. Сам всемогутній орел виявився старим, самозакоханим, не готовим і, напевне, фізично навіть не здатним до жодних героїчних вчинків, як от врятувати пташину колонію.

RedInFlight-min

Тим часом свині заполонили всі прошарки суспільного життя на пташиному острові. І щонайгірше: ніхто ще так і не усвідомив небезпеки, що чатувала. Всі з захопленням танцювали і наспівували свинячі пісні, святкували свинячі свята і разом зі свинями розважались…

Ред зрозумів, що даремно сподіватись на допомогу далекого, оспіваного легендами орла, якого кожен в своїй фантазії наділив різноманітними героїчними рисами та всемогуттям. Бо герої потрібні для легенд і переказів, а в реальному житті кожен повинен розраховувати на себе, а не чекати допомоги здалека. Бо «всемогутньому» орлові на високій скелі жодна небезпека не загрожувала.

Лише об’єднавшись, змінивши свої колишні цінності, змінивши себе, і лише власними зусиллями пташкам вдалось перемогти чужинців. Тоді й орел прилетів на допомогу. Насправді, як він сам стверджував, «всемогутній» чекав, щоб пташки спершу самі згуртувались.

Дуже часто за останні два роки доводилось чути від знайомих українців, як західний світ не хоче допомагати нам. Як цей захід просто зобов’язаний нам допомогти, «бо колись ми їм повірили і підписали Будапештський меморандум; бо ми завжди рятували Європу: від монгольської навали, від фашизму і тепер знову… А Європа ніколи не усвідомлювала серйозності небезпеки і не хотіла стати з нами пліч-о-пліч».

angry birds-min

Проте чи не так само, як кольорові пташки, ми у своїй наївності чи байдужості, вже давно впустили чужинця у наш край і у наш світ, співаємо його пісні, розмовляємо його мовою, святкуємо його свята? Чи ми самі вже до кінця усвідомили всю небезпеку?

Ред сподівався на поміч всемогутнього орла, але розчарувавшись у ньому, знайшов сили в собі, щоб протистояти тому чужому, що було нищівним для його роду, культури і майбутнього. Лише змінивши свої попередні ідеали та переконання, змінивши себе самих, пташкам вдалось побороти зовнішнього ворога.

Фото: hdwallpapers.in

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Уляна Добріка

Філолог за освітою, педагог за покликанням. Життєве кредо: «З видимого пізнавай невидиме» (Г. Сковорода)

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: