Україна та Євросоюз: австрійський погляд

Попри те, що Австрія та Україна є ментально далекими культурами, їх розділяє недалека відстань, поєднують історичні зв’язки та порівняно мала, але активна українська громада. Австрія є одним із найбільших інвесторів в українську економіку (принаймні була до початку війни). Тим не менше, офіційний Відень, на думку українців, є досить пасивним у контексті політичної ситуації, що склалася навколо України та Донбасу, та навіть сьогодні залишається досить відкритим до офіційної Москви. Що формує таку зовнішню політику Австрії, які перспективи україно-австрійських економічних відносин, про лобістів України в Євросоюзі ми намагалися дізнатися у професора, доктора Бірґіт Айґнер-Вальдер.

rozmova z profesorom

Розмова з професором Бірґіт Айґнер-Вальдер

Проф. Айґнер-Вальдер, сьогодні навколо українсько-австрійських політичних відносин склалася досить неоднозначна ситуація. З однієї сторони, Австрія є радше позитивною щодо європейського курсу України, але з іншої сторони, українцям Австрія видається надзвичайно пасивною на фоні нинішніх подій. Жоден із запрошених політиків не відвідав річницю загибелі Небесної Сотні на Майдані, Австрія не висловлює чіткої позиції стосовно Росії та не є прихильником широких санкцій. Що, на Вашу думку, формує таку позицію Австрії?

В першу чергу варто сказати, що питання санкцій і різні позиції стосовно них країн-учасників Євросоюзу тісно пов’язані з економічними стосунками між окремими країнами та Росією. Існуюча структура експорту відіграє одну із визначальних ролей. Країни, які мають високу частку експорту з Росією в подальшому будуть обережніше розраховувати взаємозв’язок між ширшими санкціями проти Росії та кроки російського уряду у відповідь (заборона ввезення продуктів харчування з ЄС, США, Канади, Австралії та Норвегії). Зрештою, це стосується також і залежності від російського імпорту, наприклад, в енергетичному секторі. Що стосується Австрії, то її стримана позиція скоріш за все викликана часткою експорту до Росії, яка є вищою в порівнянні з іншими європейськими країнами. Що стосується імпорту, то його частка в Австрії є порівняно невисокою.

Позиція Литви та Польщі стосовно України здебільшого зрозуміла (хоча вони також мають важливі економічні зв’язки з Росією). Чому Ви вважаєте, що, наприклад, Швеція, яка не має таких історичних та економічних зв’язків з Україною, як Литва та Польща, є одним із найвідданіших адвокатів України в ЄС?

З економічної точки зору, значну роль у підтримці санкцій Швецією може відігравати низька частка шведського експорту в Росію. Імпорт Росії в Швецію є нижчим середнього у порівнянні з іншими європейськими країнами. Крім економічної складової, варто звернути увагу і на історичні фактори. В першу чергу це стосується колишніх радянських республік, таких, наприклад, як Литва і Польща, які Ви згадали. Крім того, вирішальними факторами у формуванні позицій окремих держав може бути географічна близькість до Росії і можливі загрози.

Уявіть ситуацію, що Україна є членом Євросоюзу. Чи була би сьогодні війна на Донбасі? Якщо так, то якими були би реакція та кроки ЄС?

На мою думку, це було б абсолютно немислимо, щоб російські війська вторглися в Україну як члена ЄС. Ми говоримо про спільноту держав. Тобто, напад на державу буде розглядатися як напад на все співтовариство. Завдяки потужній позиції Євросоюзу як одного з найбільших світових економічних гравців та через існуючі військові союзи, зокрема зі США, напад Росії був би досить ризикованим.

Загалом, економічні переваги від вступу України до ЄС є очевидними. Також очевидними є труднощі, які доведеться пережити країні в період переходу та адаптації до нових економічних реалій. Які переваги матиме Австрія від вступу України до ЄС та які перспективи має Україна для зміцнення українсько-австрійської економічної кооперації?

Вступ України до ЄС сприятиме економічному співробітництву між Україною та Австрією в першу чергу через ймовірний високий рівень політичної безпеки в країні та участь України в існуючій кооперації між країнами-учасницями ЄС у галузі економіки та безпеки, що в свою чергу сприятиме зростанню обсягів торгівлі між країнами. При відкритті нових ринків з одного боку, і економічному відставанні з іншого боку (зокрема, в плані іноземних інвестицій), ефект зростання для обох сторін є досить очікуваним. Це можна довести, взявши за приклад східне розширення ЄС в 2004 і 2007 роках.

Питання, віддалене від політики та економіки. Тим не менше, важливе для бачення України австрійцями серед європейських країн. У пам’яті галичан досі живе «бабця Австрія», в історичній пам’яті більшості австрійців колись австрійська Галичина, яка є частиною модерної України, повністю відсутня. Незалежно від регіону, українець в очах австрійців несе на собі клеймо російськомовного носія російської культури. Як могло статися, що австрійці знають свою історію менше, ніж російську, більше того, досить забарвлену пропагандою?

Чесно кажучи, мені важко відповісти на це запитання. Варто подумати, чи це все є так насправді. В даному контексті я можу сказати про себе особисто: я ніколи не вважала український народ російськомовним носієм російської культури. Нинішній розвиток подій в Україні є дуже трагічним не тільки з економічної точки зору. З людської точки зору я би хотіла бачити більш рішучі заходи стосовно Росії. Війни мають залишитися в минулому і для цього є достатньо демократичних засобів. Загалом, вторгнення Росії нагадує швидше відволікаючий маневр від основних економічних проблем у власній країні.

 

profesor Eigner-Walder

професор Бірґіт Айґнер-Вальдер

Професор, доктор Бірґіт Айґнер-Вальдер у 2005 році закінчила дипломну програму у Каринтійському університеті прикладних наук за спеціальністю “Державне управління”, у 2012 здобула ступінь доктора у галузі соціальних та економічних наук в Університеті Альпен-Адріа в Кляґенфурті. Працювала науковим співробітником в Іллінойському університеті (США). Нині – професор економіки в Каринтійському університеті прикладних наук, зокрема викладає курси бізнес середовище країн Південної та Східної Європи та монетарна і фіскальна політика ЄС.

Розмову вів Назар Головенко, фото Dragan Marjanovic 

Про автора: Назар Головенко – маркетолог. “Змінюються форми, сенси залишаються незмінними”.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: