Едвард Мунк і «Крик» його душі

Є такі художники, стиль яких не сплутаєш. Безсумнівно, норвежець Едвард Мунк є одним з таких. Його називають постмодерністом, постімпресіоністом, символістом, передвісником експресіонізму. Але коли стоїш тет-а-тет перед його картинами, то здається, що там є набагато більше, аніж у вище перерахованих стилях. Вони абсолютно прості і у цьому їхня притягальна сила.

"Мадонна"

«Любов, смерть і самотність»

Якщо у Вас депресія чи меланхолія, то виставка Мунка ще більше змусить «зануритися у себе» і шукати в закутках підсвідомості відповіді на вічні питання, а може й навпаки Вам допоможе, бо, як то кажуть, «клин клином».

Триптих: "Дві дівчини на березі річки"

Не дарма експозиція називається «Любов, смерть і самотність» („Liebe, Tod und Einsamkeit“). На цих полотнах і справді усе це відображено, просто дуже своєрідно. Дивлячись на деякі серії робіт, які складаються з трьох, чотирьох, п’яти, а то і більше картин, можна подумати, що автор експериментував із фільтрами у Instagram, або ж наслідував Енді Уорхола. Але оскільки ні те, ні інше неможливо, зважаючи на час, коли жив Мунк (1863-1944), то тоді й справді виходить, що він був попередником не тільки експресіонізму, але й інших модних тепер віянь.

Відвідувачка споглядає картини

У полоні власних страхів

Мунк малював тихий біль, який пронизував його всього, особливо в часи, коли художник страждав від тяжкої форми депресії, з якою він так і не зміг впоратися. Його вічні переживання і страхи сягають корінням в дитинство. Він дуже рано втратив матір, яка померла від туберкульозу. Едварду було всього п’ять. А трохи пізніше померла його старша сестра Софі. Юний митець закарбував цей образ у своїй свідомості, щоб потім, через багато років, відтворити його на своїх полотнах (картина “Хвора дівчина”). Коли проходиш повз його роботи з однаковим сюжетом, але з різною кольоровою гамою, то здається, що це «втрачання фарб», вицвітання, і символізує те, як «в’януть людські життя».

Картини Художника "Дві жінки на березі річки" (серія)

Його ж графіка нагадує клубок чорних ниток, з яких автор в’яже моторошні історії. Але попри усі ці гнітючі мотиви, прослідковується, як він сам казав, його «пристрасть до життя». Увесь негатив, страхи і хвилювання він виливав на свої полотна. Але це не значить, що у його серці не було місця для теплих почуттів. Просто він вважав життя, смерть і любов невід’ємними частинами однієї круговерті. А «любовей», до речі, у нього було аж дві. Щоправда обидві нещасливі.

"Крик"

Його Норвегія

Душевну приналежність Мунка до цієї країни важко не помітити. У різні періоди свого життя художник жив і у Парижі, і у Берліні, але завжди повертався додому, у своє Осло. Майже на всіх його полотнах зображені види норвезьких міст. Тло відомої картини «Крик» не є винятком. На ньому прослідковуються знамениті фіорди (норвезькі гірські затоки). Митець пізніше згадував у своєму щоденнику, що саме наштовхнуло його намалювати цю картину:

«Я зупинився і оперся на парапет. Я був смертельно втомлений. Над синьо-чорними островами висіли червоні, як кров, хмари, червоні, як вогняні язики. Мої друзі пішли далі. Я стояв сам, тремтів від страху і вбирав у себе голосні крики природи».

Якщо Ви колись були у Норвегії, то зрозумієте Едварда Мунка. Він «слухав» цю країну нутром: її ліси, гори, бачив щодня її низькі хмари, відчував її кінчиком свого пензля і ніби пропускав через себе увесь її сум, усю її тугу, таку безпричинну на перший погляд, але таку абсолютно поглинаючу…

Жінка споглядає роботи художника

 

Для довідки: до 24 січня 2016 року більше, ніж 80 робіт (живопис і графіка) Едварда Мунка можна побачити у галереї “Альбертіна” (“Albertina”), що знаходиться за адресою Albertinaplatz 1 (1010 Wien)

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Юліана Maтусова

Шукаю потрібні і влучні слова, щоб описувати життя навколо. З одного боку—пасивний спостерігач дійсності—журналіст, а з іншого—людина, котра намагається не тільки писати дієсловами, але й жити ними.

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: