Валерій Татар: Головне, щоб «наші демони» уміли між собою завжди домовлятися

Нещодавно у Відні у холі готелю Аркотель Кайзервассер (Arcotel Kasserwasser) відкрилася виставка українського художника Валерія Татара.

Він родом із Маріуполя, але вже майже рік як проживає у Австрії. До цього митець мешкав у Донецьку, але, через відомі нам усім причини, вирішив переїхати закордон.
Критики визначають його стиль, як фантастичний реалізм, він сам називає його — еклектизм (стиль, у якому поєднуються різні художні напрями – ред.). Його картини — це, з одного боку, сплетіння релігій, вірувань та символік, які нагадують водночас сюжети робіт Пікассо та Далі, а з іншого — самобутні твори, у яких прослідковується авторський стиль. Його полотна показують те, що відбувається у нас в головах, вони «вивертають» нашу підсвідомість, оголюючи людські, іноді фантазії, іноді марення.

Вернісаж

Вернісаж

Storinka. аt поспілкувалася із Валерієм про його творчість, переїзд у Австрію, а також про «пророчий дар» митця, який «допомагає» передбачати політичні події.
– Розкажіть трохи про Ваше життя і про те, як Ви потрапили до Австрії?
– Я народився у Маріуполі. Уся моя родина проживає в Україні, наразі в Одесі, у зв’язку із тією ситуацією, яка у нас зараз відбувається. Я закінчував Донецьке художнє училище, а ще до того, у колишньому Ленінграді, художню студію при Академії мистецтв. Після завершення навчання, то ще були радянські часи, я вже почав працювати художником. Виставки у мене проходили і у Донецьку, і у Києві, і в Одесі, а картини знаходяться у різних колекціях в усьому світі.
– Чи мають ваші роботи політичний підтекст, чи втілили ви у них те, що відбувається зараз в Україні?
– Чомусь багато хто, приміром, дивлячись на ось цю роботу (див. фото нижче) вважає, що я на ній зобразив «помаранчеву революцію», але вся справа в тому, що це полотно було написано ще до неї. Можливо, якимось «сьомим чуттям», я, як митець, це передчував. І це не одиничний випадок. У мене є ще декілька робіт, які, можна сказати, передбачали політичну ситуацію в Україні. У моєму житті був такий період, коли я винайняв майстерню у Києві, закрився там на два роки, і ні на що не відволікаючись, малював, малював, малював… Ось саме там, у результаті повного усамітнення, народжувалися такі картини.

Робота художника

Робота художника

– Від ваших картин так і віє міфологією, віруваннями, чому саме така тематика?

– Мої роботи створені на основі міфів, різних релігії. До прикладу, у них є і християнські, і мусульманські, і індійські, і буддистські мотиви. Мені дуже подобається закручувати і переплітати різні сюжети. В образотворчому мистецтві це зветься еклектика — змішання стилів і напрямів. Багато мистецтвознавців ставлять мені питання, як же назвати мій стиль? Чи це є сюрреалізм? І я кажу, що це є не чистий сюрреалізм, це скоріше фантастичний реалізм.
– А от Ви змішуєте у своїх роботах так багато релігій, Ви тяжієте самі до якоїсь?
– Для мене не існує, насправді, цього умовного розподілу на релігії — Бог-Творець один і для нього релігій не існує. За віросповіданням я християнин, але з повагою ставлюся до всіх конфесій. Я ніколи не вступаю у релігійні суперечки, бо вважаю, що люди мають розуміти, що моє мистецтво є дуже миролюбне.

Картина Валерія Татара

Картина Валерія Татара

– Але ж у Ваших роботах можна побачити також «демонічні» сюжети?
– Ну, скажемо так, демони ж є у кожній людині (сміється). Головне, щоб «наші демони» уміли між собою завжди домовлятися.

Інформація для довідки: Роботи Валерія можна побачити у холі готелю Аркотель Кайзервассер (Arcotel Kasserwasser), що знаходиться за адресою: Wagramer Straße 8. Експозиція буде відкритою до кінця грудня. Вхід вільний.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Юліана Maтусова

Шукаю потрібні і влучні слова, щоб описувати життя навколо. З одного боку—пасивний спостерігач дійсності—журналіст, а з іншого—людина, котра намагається не тільки писати дієсловами, але й жити ними.

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: