Міхаель Мозер. Професор, українознавець

З Міхаелем Мозером мені хотілося поспілкуватися уже давно. Ця рубрика передбачає розповідь історій українців в Австрії, однак професор сміливо може бути її героєм. Незважаючи на австрійське походження, він цілком ідентифікує себе з Україною. Пан Мозер чимало знає про нашу країну та популяризує її.

Міхаель Мозер зустрічає мене біля Віденського університету. Строгий, серйозний, діловий. Трохи хвилююся. Коли підходжу ближче, бачу, що марно: пан Мозер тисне руку і невимушено усміхається.

“Можливо поспілкуємося у найближчому кафе?” – пропоную я.

“З красивими українками іду, куди cкажете”, – жартує Міхаель Мозер, і я відчуваю, що за його строгим обличчям ховається відмінне почуття гумору.

Дозвольте вас познайомити: Міхаель Мозер. Як так сталося, що для пана Мозера стала рідною не тільки мова, а й менталітет народу, чому йому болить за сучасну Україну, а також про цінності, кумира-Шевельова і кілька людських облич, читайте далі.

Фото Jurij Duschko

Фото Jurij Duschko

Професія: професор, українознавець

Вік: 47

Захоплення:  Музика, гра на гітарі

Про народження любові до українського 

“Чомусь мене завжди цікавили мовні виміри життя. Ця зацікавленість почалася ще в школі, тому я вирішив, що буду вчитися за даною спеціальністю в університеті. Я не знав, як складеться моє життя пізніше, тому подумав, що після мов вивчатиму ще право. Адже з цією освітою точно буде шанс отримати роботу. На той час, як і тепер, вона вважалася пристойною”.

Можливо, коли ми бажаємо чогось, то планети матеріалізують ці думки, і людина зрештою потрапляє туди, де вона має бути. Так сталося, що професор Мозер потрапив на факультет cлавістики, там почав вивчати слов’янські мови та літературy. Саме українська зачарувала його найбільше. “Світ науковців прийняв мене дуже гарно, зокрема в царині україністики, саме тому я заглиблювався в неї ще більше”.

Але звідки взялася ця професійна симпатія саме до нашої мови? Як не парадоксально звучить, але саме проблематичність мови і породила зацікавлення досліджувати її глибше і вивчати більше. “Українська мова – проблематична з різних причин як щодо царин вживання, так і структури. Історія української мови складніша, аніж в інших мовних спільнотах.

Ця мова показує нам цікавості в інших мовах. На прикладі української можна вчитися
 

– стверджує впевнено Мозер. Здається, що перешкоди тільки підігрівають його зацікавленість і азарт, і чомусь спадає на думку, що всі труднощі – у нашій голові. Професор ніби читає мої думки і продовжує: “Я завжди був борцем. Коли щось не виходило, мене це дратувало, я брався за роботу і намагався перемагати. Можливо те саме було і з українською. Постійні утиски і приниження цієї мови мене дуже вразили. Таким чином, українська мене захоплювала ще більше і я в певному розумінні пішов борцем за неї”, – може навіть трохи романтично додає він. І я бачу, що його слова йдуть від серця.

Про свою роботу 

У своїй царині Міхаель Мозер працює над різними темами, однак наукова праця професора зосереджена на вивченні історії української мови. Якщо хтось зацікавлений в історії української мови в Галичині у ХІХ-ХХ століттях, то мерщій до бібліотеки вивчати праці пана Мозера. “Ми знайшли чимало цікавих нових моментів. Нам вдалося глибше дослідити українську мову та її різновиди, які вживали протягом століть. Відкрили невідому сторінку галицьких русофілів, чому вони писали саме так (доволі часто гарно). Цікаво, що у дослідженнях зверталася увага саме на історію української мови в белетристичних творах, а значно менше на мову публіцистики, правових текстів, побутову мову”.

Michael Moser2-min

Фото Ярина Рак

На думку професора, українська спільнота дедалі більше стає україномовною.  Донедавна переважала традиція, коли у багатомовних ситуаціях все-таки більше україномовних людей переходилo на російську мову, а не навпаки. На думку професора, істотна проблема полягає в тому, що чимало російськомовних українців не знають української мови, однак протягом останніх двох років у зв’язку з революційними подіями дедалі більше людей розуміють пoтребy вивчати українську мову. Професора це не може не тішити, і він наголошує на тому, що їм потрібно допомагати.

Нині професора Мозера можна послухати на лекціях в Iнституті cлавістики. Також викладає в Українському вільному університеті в Мюнхені, полоністику в Угорщині та у Католицькому університеті у Львові. Крім того, займається численними науковими проектами, пише статті та книжки. В активному вжитку слов’янських мов професора – українська, російська, польська, а також хорватська.

Michael Moser4-min

Фото Ярина Рак

Про українські мандри й оглядини 

Вперше Міхаель Мозер завітав до України y 1988 році. Нашу країну почав відкривати зі столиці. Професор коментує коротко і влучно: “Київ сподобався. Але ще більше тоді сподобався Львів. Наприкінці 90-х років зі Львова ми подорожували по Галичині, далі до Бродів, Рогатина, Галича, Чернівців, Кам’янця-Подільського, Івано-Франківська, згодом був у Донецьку, Харкові та Одесі. Проте Львів залишається моїм улюбленим містом, хоча зараз я частіше буваю в Києві”.

Пан Мозер, досить часто навідуючись в Україну, міг побачити зміни і трансформації, що відбулися в Україні протягом останніх майже сорока років. Що особливо змінилося з 1988 року? “Звичайно люди, – не задумуючись ні на хвилину каже він, – колись все було дуже по-радянськи. Тепер люди стали дружелюбнішими, з усмішкою на обличчі, попри всі труднощі в сучасній Україні. Для мене, як для мовознавця, важливо, що українська мова стала набагато помітнішою в Києві. Я вже скоріше дивуюся, коли в столиці мені не відповідають українською”.

Michael Moser1-min

Фото Ярина Рак

Про авторитети, людей і цінності в житті 

“Багато моїх вчителів і вчительок стали авторитетами. Всі професори-мовознавці на славістиці були для мене авторитетами. Вони рано почали мене підтримувати, з цим мені дуже пощастило”. Чималий вплив на діяльність професора мав Юрій Шевельов. Хоча пан Мозер працює інакше, але славіст-мовознавець був і залишається кумиром для професора.

Серед своїх життєвих цінностей виділяє повагу до себе та інших людей. На його думку, саме на цьому принципі грунтується твоя поведінка та життєва позиція, як і шлях до правди, справедливості та істини. “Я сам невіруюча людина, але думаю, що це гарно “любити свого ближнього, як самого себе”.

Ukrainische Freie Universität München. Фото Dovhaniuk Andriy

Ukrainische Freie Universität München. Фото Dovhaniuk Andriy

Людям властиво вчитися і постійно розвиватися. Вивчаючи інші мови і культури, люди змінюються під їхнім впливом. “Я не раз казав, не жартуючи, що уже давно став українцем. Не раз помічав, що це зайшло далеко, – чую добродушний сарказм в голосі пана Мозера, – якщо ми маємо багато різних облич, це не означає, що ми не є самими собою”. Саме тому, коли ми говоримо про людину та її прив’язаність до національності, професор Мозер, y першу чергу, розмірковує про особистість і різні чинники, які на неї впливають та формують її такою, яка вона є. Він не вірить в характер нації і наводить мені приклади багатьох українців, які абсолютно різні, так само розповідає і про австрійців. Є люди, що мають типові риси, але не варто всіх рівняти.

Однак він відчуває, що саме наша країна є близькою до серця: “Коли я в колі українців, то відчуваю, що вони приймають мене як українця, тому я став українцем. Наприклад, якщо ми говоримо про війну на Сході України. Це війна, що торкається українців. Я прослідкував у своїй поведінці, що вона торкається й мене. Насамперед, це почуття”.

Остання книга/фільм, які вразили

Я завжди рекомендую “Політ над гніздом зозулі”. Щодо книги, тут треба бути дуже тактовним 🙂 Бо назвеш одного автора, іншого забудеш — колеги можуть образитися.

Життєве кредо:

намагайся поводитися так, щоб ти міг без проблем подивитися зранку в дзеркало

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Лідія Акришора

Dreamer traveler discover. Institut für Publizistik- und Kommunikationswissenschaft, Master Programm. Надихаюся людьми, прагну творити внутрішню гармонію і світло навкруги. Schwerpunkte: інтерв'ю, портрет, тревел-журналістика, соціальні репортажі. Обожнюю фідбек, комунікацію та критику, тому буду рада ідеям щодо наступних героїв або ж тем :-)

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: