«Barbareum» – перший освітній богословський центр для українців за кордоном

Історія відносин Української Греко-Католицької Церкви та Австрійської держави має глибоке коріння. Як ми уже згадували у попередніх публікаціях, ще за часів Габсбурзької монархії українці-греко-католики отримали у подарунок від імператорського двору каплицю, яка стала одним із основних осередків українства у Відні. Наша розповідь сьогодні присвячена першій греко-католицькій семінарії для українців за кордоном.
Наприкінці XVIII ст. на території Австрійської імперії, до складу якої входили і західноукраїнські землі, зокрема Галичина та Буковина, відбувалися просвітницькі реформи, що були ініційовані політикою імператора Йосифа ІІ. Саме тоді з ініціативи імператорського двору відбулося започаткування окремого предмету, а згодом й Інституту на факультеті католицького богослов’я Віденського університету, під назвою «Пасторальне богослов’я». Його призначення – дати можливість майбутнім священикам отримати знання про те, як саме керувати парафією і проводити душпасторську роботу, а також закріпити ці знання на практиці.
У той же час на території Галичини, що увійшла до складу імперії Габсбургів, було кілька єпархіяльних семінарій, у яких відбувався вишкіл майбутніх священиків Унійної Церкви (у Львові, Перемишлі, Галичі, Барі, Кам’янці та Холмі). Вони існували недовгий час, і на зміну їм прийшли так звані генеральні семінарії, навчання в яких відбувалося на університетському рівні. Створення таких освітніх інституцій сприяло появі значної кількості освіченого духовенства, яке й стало національною елітою галицьких українців та представляло не лише релігійні, а й політичні їх інтереси.
З метою покращення рівня освіченості уніатського (згодом його перейменують на греко-католицьке) духовенства, за сприяння габсбурзьких монархів, у 1774 р. засновується “Королівська греко-католицька Генеральна Семінарія у Відні при церкві св. Варвари”.(Regium generale Seminarium Graeco-Catholicum Viennae ad Sanctam Barbaram). У щоденному вжитку, а потім і офіційно була прийнята скорочена назва “Барбареум” (Barbareum). Для українців-русинів виділено 14 місць. Ця семінарія проіснувала 10 років і випустила чимало відомих діячів Церкви та суспільства. Загалом у ній навчалося 46 греко-католицьких студентів, серед яких 6 єпископів, 10 університетських професорів, 8 ректорів семінарій та 8 письменників.
Закриття цієї семінарії у 1784 р. було спричинено заснуванням у 1783 р. Генеральної духовної семінарії у Львові, яка продовжила освітню традицію віденського богослов’я.
Десять років по тому елітарним духовним осередком для найздібніших випускників духовних семінарій стали Цісарський і Королівський міський конвікт та Центральна греко-католицької духовна семінарія (1852–1893), заснування яких відбулося за сприяння імператора Франца І (1803–1848).
У 1893 р. фундацію цього віденського освітнього осередку перенесено до Риму, де згодом у 1897 р. відкрито Руську Колегію Св. Йосафата, яка чинна і сьогодні.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Ольга Кмита

Голова Товариства Української Молоді в Австрії

1 коментар

  1. Лідія Акришора
    Лідія Акришора написав(ла)

    Тепер ше з більшим задоволенням відкриваю storinka ,аt Розширювати свій кругозір ніколи не пізно, що я і роблю, відвідуючи ваш свйт. Тільки успіхів та нових звершень!!!

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: