Чорнобиль. 30 років

У день тридцятої річниці Чорнобильської трагедії, у вівторок, 26 квітня 2016 p., о 18.00 в Українській Греко-Католицькій Церкві Св. Варвари у Відні відбудеться Молодіжна Хресна дорога на екологічну тематику. З цього приводу кілька думок.

Ми рідко говоримо про Екологію. Саме так, з великої літери. Екологія у перекладі з грецької означає “слово або наука про дім”. Mи любимо говорити про політику – слово про місто, про себе – часто у центрі світу, про Батьківщину – минуле та сучасне свого роду у світі. Hасправді, кожна людина у дійсності дуже потребує дах над головою, місце, де можна відпочити, місце, де їй раді – рідний дім. І часто не помічає цієї важливості, поки дім не втратить. Поки Слово про дім – Екологія, не вмовкне.

Чорнобиль після катастрофи, джерело kievconnexions.blogspot.com

Чорнобиль після катастрофи, джерело kievconnexions.blogspot.com

Одне таке слово вмовкло 30 років тому, у суботу, 26 квітня 1986 року, рівно о 1:23 ранку за місцевим часом під час велетенського вибуху реактора №4 Чорнобильської Атомної Електростанції, від чого тріснули стіни та вийшов токсичний шлейф радіоактивних речовин у 400 раз більший, ніж після атомних бомб у Японії.

З їхнього дому – землі, відійшло багато невинних чоловіків, жінок та дітей, які загинули під час цієї катастрофи та внаслідок неї, і ми молимось за упокій їхніх душ. Відійшли зі свого дому до лікарні, та часто там і залишилися ті, чиє здоров’я безповоротно пошкодилося через радіацію, і ті, які захворіли і продовжують жити з хворобою до сьогоднішнього дня. Втратило свій дім – покинуло землю батьківську – 350 тисяч поліщуків, змушених через шкідливу радіаційну хмару переселитися, втрачаючи назавжди все, що було для них знайомим і любим. Хай Бог дарує всім, хто страждає, Його мир, надію та втіху.

Атомна електростанція, джерело Pixabay

Атомна електростанція, джерело Pixabay

Чорнобиль – це слово про Екологію, про дім, який перестав існувати.

Саркофаг над блоком Чорнобильської АС став своєрідним пам’ятником людському гріху. Саме гріх – важка помилка людського планування – спричинив аварію на атомній електростанції. Гріх керівництва компартії спричинив важкі наслідки для сотень тисяч мирних громадян. Гріх радянського керівництва (можливо, і злочинна халатність) призвів до виведення дітей на першотравневу демонстрацію через кілька днів по аварії.

Чорнобиль є нагадуванням про постійну відповідальність людини за свій дім, за землю, це нагадування є словом про Екологію.

Сьогодні, y дні гібридної війни, політичних баталій і тотальної безвідповідальності людини, слово про Чорнобиль має нагадати про те, що в Україні може виникнути велетенська кількість інших “чорнобилів” – і не обов’язково з радіаційним фоном.

Прип’ять, джерело Pixabay

Прип’ять, джерело Pixabay

Сьогодні “чорнобилем” можуть стати Карпати, y яких після вирубки лісів та загачення річок лиш якимось чудом досі не відбулося велетенських зсувів. “Чорнобилем” може стати Рівненщина, де шукачі бурштину винищують як ліси, так і озера. “Чорнобилем” може стати будь-який регіон країни: чи Кривбас з його заводами та шахтами, чи Одещина з морем та дунайськими плавнями. Радіація дихає на нас як хімічною їжею та питтям, так і горами пластикових пляшок на узбіччях доріг і дні річок та завалами різнокольорових штучних квітів, вінків на наших кладовищах, перетворених на величезні сміттєзвалища. Радіоактивно всепроникаючою стала цілковита втрата відповідальності за природу, поваги до її краси, зрештою самоповаги й культури, відповідальності за своє життя й життя своїх дітей.

Наш великий сучасник, Іван Дзюба, говорить: “Механізована й автоматизована, страхітливо озброєна людина стала нещадним ворогом, катом природи і особливо всього живого. Природа стає ворогом людини. Захищаючись, вона мстить. Мстить не тільки катаклізмами, які почастішали. Мстить просто своєю докорінно зміненою істотою. Вода, в якій народилося життя, несе тепер небезпеку життю і самій людині – сьогодні не можна без ризику пити воду з лісової річки, купатися в незнайомій водоймі. Земля-годувальниця завдяки хімдобривам годує отруйною картоплею, нітратною редискою й буряками. Весняний, літній дощ, який споконвіку був однією з найбільших радостей людини і формував її емоційно-естетичну структуру, тепер обертається кислотною, а то й радіаційною бідою. Тисячоліттями з дощовою водою було пов’язане уявлення про найчистіше і найздоровіше, скільки пісень про це і фольклорних образів. А нині треба її стерегтися.”

Природа, джерело Pixabay

Природа, джерело Pixabay

Ми читаємо у початкових рядках Святого Письма у Книзі Буття, що після створення Адама та Єви, Бог Отець благословив їх і доручив їм землю і все, що Він створив на ній: “Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею … і над кожним плазуючим живим на землі” (Бут. 1:28) “І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!” (Бут. 1:31) Як найвище Боже творіння, створене за образом та подобою Його, людині було дано великий привілей, бути господарем усього на землі, доручено Ним велику відповідальність дбати, оберігати та доглядати землю і все, що Бог вважає “вельми добрим” на всі покоління. Але, на жаль, ми знаємо, що через гріх людство знову і знову під час yсієї історії нехтувало обов’язком відповідального господаря і зловживало цим привілеєм заради престижу, прибутку та особистої вигоди, часто оскверняючи та руйнуючи Боже творіння.

Хресна Дорога, Шяуляй, Литва, джерело Pixabay

Хресна Дорога, Шяуляй, Литва, джерело Pixabay

Кожного разу, коли страждає його творіння, страждає і Творець – Господь. Кожного разу, коли людина завдає школи довкіллю, Христос ступає на Хресну дорогу. У вівторок, 26 квітня, о 18.00 ми пройдемо по цій дорозі разом з Hим. Мільярдам людей, незліченним поколінням ще доведеться жити, дихати повітрям, любити і страждати на планеті Земля. Tреба, щоб вони мaли цю можливість. Про це буде наша молитва під час Страсного тижня.

 

Автор др. о. Тарас Шагала

др. о. Тарас Шагала

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: