Для чого потрібне волонтерство?

Коли хочеться нових вражень, емоцій і до того ж неординарно провести час, то найкращий спосіб – це вийти з зони комфорту. В цій статті я розкажу про свій волонтерський досвід, який, можливо, надихне когось із вас!

На сьогодні існує безліч компаній, які займаються організацією волонтерських програм. Я зупинилась на SCI та не пожалкувала про свій вибір.

Я обрала work camp, метою якого є робота в групі над якимось проектом. Такі табори є майже в кожній країні світу і мета їх різноманітна: робота з дітьми/ інвалідами/ біженцями/ сиротами/ тваринами, захист навколишнього середовища, організація виставок/ свят/ ярмарок, просвітницька робота і багато іншого.

Мій вибір зупинився на Фінляндії, місті Гельсінкі. Там є будівля колишньої психіатричної лікарні, яка зараз перебудовується у центр для митців. Волонтери приїздять з різних міст Фінляндії та з-за кордону, щоб допомогти десятьом працівникам закладу у різних справах. Це місце під назвою Lapinlahti має свою історію, і ми отримали багато інформації про перші лікарні для психічно хворих у Фінляндії.

Метою work camps від SCI є не тільки робота як така, але й ознайомлення з країною та проблематикою програми.

Для того, щоб взяти участь у work camp, потрібно вибрати країну та програму з бази даних організації, заповнити анкету, і, якщо вимагається, написати короткий мотиваційний лист. Після цього заявка відправляється та після позитивної відповіді оплачується реєстраційний збір – 164 євро. Якщо країна призначення знаходиться не в Європі, то оплата дещо вища. Далі заявник отримує ще одне підтвердження про участь у вибраній програмі. Через деякий час з ним зв’язуються організатори програми та повідомляють всі деталі проекту. Волонтер оплачує лише реєстраційний збір та білети до місця призначення і назад. Якщо потрібно (залежить від країни), то візу та страховку. Витрати на житло, харчування та проїзд в громадському транспорті в країні призначення бере на себе організатор. Власні кишенькові гроші мати з собою бажано.

Робота в кемпі займає офіційно 6 годин на день, крім двох вихідних (якщо проект двотижневий). Але все варіюється, наприклад, у нас в перший тиждень майже не було роботи і ми просто спілкувались з іншими волонтерами та допомагали в кафе.

Групи складаються з 10-12 осіб з різних країн. З однієї країни не може бути більше ніж два учасники, адже SCI намагається зробити кожен проект інтернаціональним, щоб волонтери спілкувались між собою, знайомились з культурою один одного та позбавлялись стереотипів. Крім того, в групі присутні два координатори волонтерського табору з країни-господаря.

Важливо, що SCI також опікується біженцями та їх соціалізацією, тому часто в групах волонтерів присутні також люди зі статусом біженця. З нами, наприклад, були два хлопця з Іраку.

Я отримала від участі в цьому проекті неочікувано багато позитивних речей. Проживши майже 2 тижні з незнайомими людьми, ми стали сім’єю. Це було не просто, бо ми всі різні – менталітет, звички, характер, мови, здатність адаптовуватися. Але проживання в одному просторі (ми спали всі на матрацах в одній кімнаті) та спільна робота над однією метою вчить толерантності, гнучкості, терпеливості та вбиває егоїзм і соціофобію.

Ще один плюс такої подорожі – це не зовсім звичайний туризм. Є можливість подивитися на країну та її жителів з середини. Фіни, на мою думку, дуже не схожі на інших європейців, і те, як вони влаштовують свій побут, як проводять вільний час та як спілкуються, неможливо було б пізнати живучи в номері готелю та оглядаючи місто як звичайний турист. Фіни – люди природи, не уявляють своє життя без лісу, сауни, збирання грибів та ягід для них – яскрава пригода, і до того ж вони гостинні, дуже поважають свою країну, неабияк приховують свою чутливість та скромно проявляють емоції.

Кожен взяв iз цієї поїздки своє, але думаю, що найбільш цей проект був потрібен нашим тепер вже друзям з Іраку. Ми не змогли багато дізнатись про їх життя, відомо лише, що один з них не чув нічого про свою сім’ю вже 9 років. Те, через що вони пройшли, дуже боляче і ми раді, що змогли зарядити їх позитивними емоціями та бути сім’єю, хоч і не справжньою. І їх англійська, до речі, стала кращою.

Я вважаю волонтерський досвід дуже цінним, адже це можливість подивитись на світ по-іншому, зустріти нових людей, переоцінити своє життя, багато над чим задуматись та стати добрішими.

 

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Катя Годун

Викладач німецької мови, люблю творчість та спілкування. Наше минуле та оточення зробили з нас тих, хто ми є. Те, ким ми станемо, залежить тільки від нас.

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: