Книжкова шафа: “Капелюх Сікорського” Володимир Даниленко

Після важкого роману Василя Шкляра потрібно було трохи розслабитися і я вирішила прочитати не менш захоплюючу біографічно-ліричну книжку Володимира Даниленка “Капелюх Сікорського”, яка розповідає про життя та працю українського генія-конструктора, киянина Ігора Сікорського.

S-1
Про Сікорського ще донедавна на теренах України знало небагато людей, та це й не дивно: як можна розказувати людям в Союзі, що перший, хто побудував гелікоптер, який зміг перетнути Атлантику, та ще й почав користуватися такою популярністю в Америці, епіцентрі “загниваючого капіталізму”, втік з Російської імперії з приходом більшовиків?
В романі Даниленка гармонійно поєднана історія кохання Ігора до Кароліни Гулій, завдяки якій в нього розкрився талант до конструювання повітряних кораблів, та передові розробки в галузі повітроплавання. Завдяки симбіозу цих двох таких різних тем, читач завжди залишається затягнутим у книжку і не нудьгує, коли йдеться про одну чи іншу історію. Та “Капелюх Сікорського” це не просто кохання і літаки, а ще й ілюстрація того, як твоє покликання буквально веде тебе по світу. Ігор Сікорський наче Одісей, що йде за своєю мрією: після раннього і нещасливого кохання до Кароліни юнак вирішує покинути Київ та гімназію й вступає в Санкт-Петербурзький Морський кадетський корпус. Через три роки кадетського училища він вирішив повернутися до Києва, де пробув недовго, бо поїхав навчатися у технічне училище в столицю європейського повітроплавання — Париж. Та Ігора не цікавила суха теорія і він почав працювати над власними ідеями, хоч досить скоро зрозумів, що сконструювати гелікоптер поки що неможливо. То ж він знову повернувся до свого рідного міста, де поступив у політехнічний інститут і почав працювати над побудовою свого першого аероплана.

S-2
Після багатьох спроб у конструюванні аероплана Сікорському усміхнулася фортуна і він почав ставити все нові та нові рекорди польотів на власних машинах. Хлопця (на той час йому було не більше 25-ти років) помітили і запросили стати головним конструктором авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу. Ігор прийняв цю престижну пропозицію і разом зі своїми київськими механіками переїхав до Петербурга, де конструював новітні літаки, які ставили всесвітні рекорди. Та щастя всміхалося йому не довго, бо почалася революція 1917-го року і більшовики замовили його розстріл. Потрібно було якнайшвидше втікати за межі вже колишньої Російської імперії, і Сікорський емігрував у Париж. Тут він знову успішно конструював вже військові літаки, а після Першої світової вирішив їхати в Америку. 30 березня 1919-го року Ігор Сікорський прибув в Нью-Йорк.

S-3
Автор настільки достовірно описує починання конструктора та українську діаспору в Америці, що робиться водночас і смішно, і сумно. Вже тоді всякі великі українські об’єднання радо давали чималі кошти на проведення весіль та похоронів, аби краще згуртувати еміґрантів, ніж вкласти гроші в розвиток науки та техніки, навіть добре знаючи, що до них звертається геніальна людина. Але, як відомо, чим важче щось дається, тим більшою потім буде винагорода. Маленьку фірму Ігора “Сікорський Аероінжинирінг Корпорейшн” згодом помітили і він нарешті втілив свою найбільшу мрію — сконструював гелікоптер, який вперше перетнув Атлантику.

S-4
Можна ще багато писати про книжку, яка багата біографічними фактами, а можна просто сказати: якщо ви хочете стати подорожнім і наважитеся сісти разом з українським генієм повітроплавання за штурвал, коли той випробовуватиме свої літаки, — ця книжка для вас. Вона неймовірно позитивна і добре показує: якщо в людини є мрія — ніколи не треба боятися втілити її в життя, навіть якщо цей шлях є дуже нелегким. Читаючи її, відчуваєш, як випрямляється спина і десь далеко починає працювати пропелер омріяного гвинтокрила.
Від гвинта і до наступної книжки!

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Соломія Гусак

Майбутній історик мистецтва. Вважаю, що знання, одна з найважливіших речей у світі. Перед знаннями важливим є тільки правда.

3 коментарі

  1. Годун Катя
    Годун Катя написав(ла)

    Цитати в нього такі, ніби він у нас час живе!:) Захотілося прочитати книгу повністю. Чи можливо взяти в українській бібліотеці цю книгу?

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: