Книжкова шафа: “Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською”

Чи любите ви читати енциклопедії, гортати сторінку за сторінкою, поринаючи у світ незнаного, цікавого або давно відомого, але трохи з незвичного ракурсу? Якщо так, то “Український палімпсест” – книга, про яку йтиме мова, саме для вас.

Навряд чи буде перебільшенням назвати книгу-інтерв’ю відомої польської журналістки Ізи Хруслінської з не менш відомою українською письменницею, філософом, літературознавцем Оксаною Забужко енциклопедією культурно-літературного становлення української нації у XX-XIX-му століттях.

Палімпсест – старовинний рукопис, звичайно пергаментний, з якого стерто попередній текст і на його місці написано новий (Академічний тлумачний словник української мови). Hазва книги одразу ж змушує замислитись про долю української літератури і культури взагалі за радянської доби: чи можливо відновити загублені стерті тексти, чи варті нові тексти уваги і визнання? На ці питання О. Забужко шукає відповіді, спираючись на історичний контекст, аналізує художні твори та ділиться власним літературним досвідом.

Книга складається з 16-ти розділів. Перші п’ять – автобіографічні, але це автобіографія з передісторією: Забужко розповідає про свій родовід, про впливи віянь доби на родину, про становлення її як особистості і як письменниці, про першу зустріч з українською діаспорою наприкінці 80-х -початку 90-х. Щоразу вона звертається до теми культурної політики спочатку в радянській, а потім і в пострадянській Україні, особливу увагу приділяючи літературному контексту.

zabuzhko.z1-min

Окремий розділ присвячено ключовим постатям в українській культурі: Тарасу Шевченкові та Іванові Франку.

Письменниця наголошує на важливій ролі Франка у процесі творення української ідентичності та національної ідеї і вважає цей процес невід’ємною частиною європейського процесу. Його діяльність і творчість мали значний вплив на становлення літератури українського відродження 20-30-х років ХХ ст.

Також пояснює, у чому полягає міф Шевченка, чому він був і залишається символом України, а також з якої причини різні дискурси намагались “сфальсифікувати” справжнього Шевченка, роблячи з нього то п’яницю, то співця комунізму.

zabuzhko.z2-min

Кілька розділів присвячено обговоренню й аналізу деяких прозових творів письменниці (“Музей покинутих секретів”, “Польові дослідження з українського сексу”), есеїв (“Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х”), літературознавчих праць (“Вибране листування на тлі доби: 1992-2002 (у співавт. з Ю. Шевельовим)”), “Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу”, “Notre Dame d’Ukraine: Україна в конфлікті міфологій”).

Забужко багато говорить про причини і наслідки помаранчевої революції (2004 р.), прогнозує розвиток подій на Євромайдані у 2013-му, спираючись на історичний досвід українців та враховуючи особливості менталітету нації. Чи справдились її прогнози, можна дізнатись лише прочитавши книгу. Звісно ж, авторка торкається теми російсько-українських відносин, мовного питання в Україні, великий розділ присвячує трагічним польсько-українським відносинам.

Два завершальні розділи книги – про сьогоднішнє обличчя української літератури, її можливості і перспективи, а також про дилеми українського письменника сьогодні.

zabuzhko.z3-min

На перший погляд складається враження, що “Український палімпсест” має цільову аудиторію: літературознавчі кола. Це не так. Написана насамперед для польських читачів, книга містить величезну кількість посилань і пояснень, тлумачень історичних подій, наводить паралелі і приклади. Читач поринає з головою у подорож, що триває майже півтора століття, подорож складну, але цікаву, подорож, по закінченню якої приходить глибше усвідомлення того, хто такі українці й у чому полягає своєрідність української культури.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Марина Костікова

викладач Української суботньої школи у Відні, шукач пригод

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: