Фелікс. Австрія. Дихотомія візії

Що спільного, окрім назви, має книжка української письменниці Софії Андрухович “Фелікс Австрія” та знятий в Америці фільм “Felix Austria”? Які метафори творять ті обидва документи і які нові реальності несуть за собою?

Хтось влучно назвав людей “інтерпретуючими системами”, бо використовуємо ту вторинну динамічну знакову систему – мову як валізку з бейджиками.

Комплексним аналізом модерної української літератури займається і рефлексійна група в рамках інституту EuropCity, частиною якої нам пощастило бути. Мета групи – інтегрувати спільноту навколо обговорення актуальних україномовних та німецькомовних культурних документів (візуальні зображення, літературні твори, відеоматеріали) та континуально рефлектувати cуспільно-політичні процеси в Україні в контексті мультикультурного та мультидисциплінарного аналізу.

Минулого семестру ми працювали над новим доробком Софії Андрухович під назвою «Фелікс Австрія» та займалися тлумаченням змістової, смислової сторони документу на різних його структурних рівнях.

Розпочинали з реконструкції обкладинки за Документарним методом, робили скайп-міст з її графічними дизайнерами у Львові, вільно асоціювали у кращих традиціях психоаналітичної теорії. Запрошували до дискусій різноманітних фахівців.

Політ наших фантазій завів нас у безмежні стоси сітьових аналогій. При порівняльному аналізі ми натрапили на фільм з такою ж назвою, що поклало новий початок у нашій літературно-когнітивній подорожі.

На перший погляд, зміст книжки та сюжет фільму мають цілком різні сюжетні лінії.

Роман Софії Андрухович про жінку, чи, точніше, про відносини між двома жінками, обрамлені в історію галицького міста Станіслава на зламі епох, але вже у передчутті кризи, приправлені цукрованою мовою, яка складає вібруючий і затягуючий каркас твору. А фільм – про чоловіка і його стосунки з власним „батьком“, про мрії і про пошуки реального контакту з Отто фон Габсбургом.

Але і “Фелікс Австрія” з перспективи України, і та ж сама “Щаслива Австрія” поглядом з іншого материка – це ніби два сни: приховані бажання (за Фройдом), ностальгія за прекрасним уявним (за ідеалістичною Австро-Угорщиною).

Сон y першому випадку – як ретроспекція в майбутнє минуле, метафоричне бачення і переноси та сон – здійснення мрії і очищення. За Феліксом де Мендельсоном, сни є креативними джерелами, поштовхом до нових думок.

19 жовтня о 18:00 ми запрошуємо Вас (y рамках кіно-групи) на вечір, присвячений Феліксам Австрії, щоб разом створити нові смислові візії цього комплексного концепту.

Упродовж вечора ви зможете подивитися цікавий фільм, познайомитися з головним протагоністом фільму Феліксом Пфайфле та режисеркою фільму Крістіною Беебе, послухати корифея та відомого психоаналітика Фелікса де Мендельсона, а також переглянути анімаційні матеріали, які були використані у фільмі.

Автори: Марія Демянчук та Наталя Гампль

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про автора

Залиште свій коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: